Рука Москви
Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.
Хоче полетiти,
Тихо каже "Ква!"
Але в небо взмити
Не дає Москва.
Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби - королi.
Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.
Що могла б дiстати
Навiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.
Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знае –
То рука Москви.
В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли.
I трима за яйця
Жабу москалi...
Кажуть, що не треба.
Кажуть: "Ти лайно".
Але смотрить в небо
Жаба все одно.
I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси.
Годi, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.
Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь
Посмотреть отзывы Добавить отзыв Обсудить на форуме
Добавлено: 23.08.2001 11:02:30
Аннотация: Наши друзья из Киева - о тяжёлой судьбе земноводных и не только.
Относится к теме: Патриотическая
Относится к жанру: Иноязычные
произведения
|
Темы
